Притча  ”Чи існує зло?”

Професор в університеті задав своїм студентам таке питання.
-Все, що існує, створено Богом?
Один студент сміливо відповів:
- Так, створено Богом.
- Бог створив все? – запитав професор.
- Так, сер – відповів студент.
Професор запитав:
- Якщо Бог створив все, значить Бог створив зло, якщо воно існує. І згідно принципу, що наші вчинки визначають нас самих, значить Бог є зло.
Студент притих, почувши таку відповідь. Професор був дуже задоволений собою. Він похвалився студентам, що він ще раз довів, що віра в Бога це міф.
Ще один студент підняв руку і сказав:
- Можу я задати вам питання, професор?
- Звісно, – відповів професор.
Студент піднявся і запитав:
- Професор, холод існує?
- Що за питання? Звичайно, існує. Тобі ніколи не було холодно?
Студенти засміялись над питанням молодого чоловіка. На що він відповів:
- Насправді, сер, холода не існує. У відповідності з законами фізики, те, що ми вважаємо холодом, в дійсності є відсутність тепла. Людина чи предмет можна дослідити на предмет того, чи має він, чи передає енергію. Абсолютний нуль (-460 градусів по Фаренгейту) це повна відсутність тепла. Вся матерія стає інертною і нездатною реагувати при цій температурі. Холода не існує. Ми створили це слово для опису того, що ми відчуваємо при відсутності тепла.

Студент продовжив:
- Професор, темнота існує?
- Звісно, існує.
- Ви знову неправі, сер. Темноти теж не існує. Темнота в дійсності це відсутність світла. Ми можемо дослідити світло, але не темноту. Ми можемо використовувати призму Ньютона щоб розкласти біле світло на безліч кольорів і вивчити різні довжини хвиль кожного кольору. Ви не можете виміряти темноту. Простий промінь світла може увірватись в світ темноти і освітити його. Як ви можете взнати, наскільки темним є якийсь простір? Ви вимірюєте, яку кількість світла представлено. Чи не так? Темнота це поняття, яке людина використовує, щоб описати, те що відбувається при відсутності світла.

В кінці кінців, студент запитав професора:
- Сер, зло існує?
На цей раз невпевнено, професор відповів:
- Звісно, як я вже сказав. Ми бачимо его кожний день. Жорстокість між людьми, безліч злочинів і насилля по всьому світі. Ці приклади є не чим іншим як проявами зла.

На це студент відповів:
- Зла не існує, сер, чи, в крайньому випадку, его не існує для нього самого. Зло це просто відсутність Бога. Воно схоже на темноту і холод – слово, створене людиною щоб описати відсутність Бога. Бог не створював зло. Зло це не віра чи любов, які існують як світло і тепло. Зло це результат відсутності в серці людини Божественої любові. Це подібно до холоду, який наступає, коли нема тепла, чи подібно до темноти, яка наступає, коли нема світла.

Им’я студента було – Альберт Ейнштейн.

До раю доходять тільки ті, хто не кидає своїх друзів.

По довгій, кам’янистій, виснажливій дорозі йшла людина з собакою. Йшла вона собі йшла, втомилася, собака теж утомився. Раптом перед ними – оазис! Прекрасні ворота, за огорожею – музика, квіти, дзюркіт струмка, словом, відпочинок.
- Що це таке? – запитав мандрівник у вартового.
- Це рай, ти вже вмер, і тепер можеш ввійти і відпочити по-справжньому.
- А є там вода?
- Скільки завгодно: чисті фонтани, прохолодні басейни…
- А поїсти дадуть?
- Усе, що захочеш.
- Але з мною собака.
- Шкодую, але з собаками не можна. Його доведеться залишити тут.
І мандрівник пішов далі. Через якийсь час дорога привела його на ферму. Біля воріт теж сидів вартовий.
- Я хочу пити – попросив мандрівник.
- Заходи, у дворі є колодязь.
- А мій собака?
- Біля колодязя побачиш поїлку.
- А поїсти?
- Можу почастувати тебе вечерею.
- А собаці?
- Знайдеться кісточка.
- А що це за місце?
- Це рай.
- Як так? Сторож біля палацу неподалік сказав мені, що рай – там.
- Бреше він. Там пекло.
- Як же ви, у раю, це терпите?

- Це нам дуже корисно. До раю доходять тільки ті, хто не кидає своїх друзів.