АФОРИЗМИ ПРО ДРУЖБУ І ЛЮБОВ

Дружба між чоловіком і жінкою – річ неможлива; між ними може бути пристрасть, ворожнеча, обожнювання, любов, але тільки не дружба.
Оскар УАЙЛЬД

Дружба – це рослина, що росте повільно, і, перш ніж заслужити собі ім’я, вона повинна пройти через іспити і витримати багато випробувань долі.
Джордж Вашингтон

Дружба — це любов без крил.
Джордж БАЙРОН

Дружба — це спокійна і тиха прихильність, що направляється і зміцнюється звичкою, що виникає з довгого спілкування і взаємних зобов’язань.
Давід ЮМ

Дружба повинна бути безкінечно терпимішою, ніж любов.
Мадлен Жанліс

Дружба — це таке святе, солодке, міцне і стале почуття, що його можна зберегти на все життя, якщо тільки намагатися не просити грошей у борг.
Марк ТВЕН

Дружба двох жінок — завжди змова проти третьої.
Альфонс Карр

Дружба між жінками — усього лише пакт про ненапад.
Анрі де Монтерлан

Дружба – це любов без крил.
Джордж БАЙРОН

Дружба робить час процвітання прекраснішим і полегшує горе тим, що дає можливість розділити його з другом.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН

Дружба трагічніша за любов – вона вмирає набагато довше.
Оскар УАЙЛЬД

Дружба – найнеобхідніше для життя, тому що ніхто не побажає собі життя без друзів, навіть якби він мав всі інші блага життя.
АРІСТОТЕЛЬ

Дружба повинна бути цупкою штукою, здатною пережити всі зміни температури і всі поштовхи тієї вибоїстої дороги, по якій роблять свою життєву подорож ділові і порядні люди.
Олександр Герцен

Дружба, заснована на бізнесі, краща, ніж бізнес, заснований на дружбі.
Рокфеллер

Любов не може бути шкідливою, але тільки б вона була любов, а не вовк егоїзму у вовчій шкурі любові…
Лев ТОЛСТОЙ

Любов одна, але підробок під неї – тисячі.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО

Перша любов тому така запашна, що вона забуває розходження статей, що вона жагуча дружба.
Олександр Герцен

У будинку людського щастя дружба зводить стіни, а любов утворює купол.
Козьма Прутков

Усіх перемагає любов, скоримося і ми її владі.
Публій Вергілій

Щира дружба – одна з тих речей, про які, як про гігантських морських зміїв, невідомо, чи є вони вигаданими або десь існують.
Артур Шопенґауер

Джерело:

http://aphorism.org.ua/subrazd.php?page=2&pages_block=1&rid=4&sid=279

АФОРИЗМИ ПРО КОХАННЯ

Cвіт тісний: в решті-решт ми усі зустрінемося в ліжку.
Бріджіт Бардо

Hеправда завжди руйнує кохання!
Сартаков.

…Любов є нічим іншим, як бажанням щастя іншій особі. Юм.

…життя без кохання я вважаю гріховним і аморальним станом.
Ван Гог.

…кохання народжується від взаємного пізнання душ закоханих.
Фіренцуола.

…не можна кохати з примусу.
Сервантес.

…прекрасна жінка без постійності схожа до пишнозеленого дерева без плодів.
Ділі.

Є люди, яких люблять всі і яких, тим не менше, ніхто не кохає.
Кнорр.

Єдиний спосіб полюбити щось – навіяти собі, що це можливо втратити.
Ґільберт Честертон.

І багата я.
І вродлива я,
Та не маю собі пари,
Безталанна я.
Тарас Шевченко
“І багата я…”, 1848

І станом гнучким, і красою
Пренепорочно-молодою
Старії очі веселю.
Тарас Шевченко
“І станом гнучким, і красою…”, 1850

І, відділившись від юрби,
загорнемося в хутро ночі.
Хай два серця – два голуби
співзвучно й тужно затріпочуть.
Богдан-Ігор Антонич
“Два серця”, 1935

Ідеальна краса, найчарівніша зовнішність нічого не варті, якщо ними ніхто не захоплюється.
Оноре Бальзак.

Із-за гори, із-за ліса
Вітрець повіває;
Скажи, скажи, тихий вітре,
Як ся мила має?
Маркіян Шашкевич
“Туга за милою”, 1837

Інколи легше стерпіти оману того, кого любиш, ніж почути від нього, всю правду.
Франсуа де Лярошфуко.

Існують різні ліки від кохання, проте немає жодних надійних…
Франсуа де Лярошфуко.

Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса,
Небезпечне оружжя – жіноча краса.
Іван Франко
“Притча про красу”, 1898

Більшість чоловіків вимагає від своїх дружин чеснот, яких вони самі не вартують.
Лев Толстой.

Бажання зробити швидкоплинне вічним – це і є кохання.
де ла Серна.

Без суперечок недовго триває кохання.
Овідій.

Безхарактерній людині, чорній змії, озброєному ворогу не можна довіряти, вчинків жінки слід боятися.
Індійський вислів.

Бо жіноче серце любить
Вічно того, хто нас губить,
Навіть вдячності не жде.
Іван Франко
“Лис Микита”, 1890

Будь–якій долі любов дає відсіч.
Сервантес.

Бути коханим – це більше, ніж бути багатим, бо бути коханим – значить бути щасливим.
Тільє.

В коханні можна доходити до всього: все пробачать – лише не звичку.
Пришвін.

В день такий цілим натхненням жить!
Олена Теліга
“Літо”

Від кохання народжується кохання.
Софокл.

Велика таємниця злиття двох люблячих душ: кожна бере від іншої найкраще , але лише потім, щоб повернути цей дарунок, прикрашений любов’ю.
Ромен РОЛАН

Вертай коня, козаченьку, –
Вже не знайдеш домівоньку. –
Ні домівки, ні родини,
Ані вірної дружини.
Історична пісня

Вершина мрії, Кохання – це ти.
Йоганн Вольфганг Ґете.

Ви знаєте, як липа шелестить
У місячні весняні ночі? –
Кохана спить, кохана спить,
Піди збуди, цілуй їй очі,

Кохана спить…
Ви чули ж бо: так липа шелестить.
Павло Тичина
“Ви знаєте, як липа шелестить… “, 1911

Вибачають, доки кохають.
Франсуа де Лярошфуко.

Вміти сказати, як кохаєш, значить мало кохати.
Петрарка.

Володіння тим, що любиш, є радість більша, ніж сама любов.
Марсель Пруст.

Всі щасливі сім’ї схожі одна на одну, кожна нещаслива сім’я нещаслива по-свому.
Лев ТОЛСТОЙ

Все може замінити кохання, йому ж взамін нема нічого і ніде.
Петефі.

Все зрозуміти – значить пробачити.
Сталь

Всяке кохання справжнє і прекрасне по–своєму, тільки–б воно було в серці, а не в голові.
Бєлінський

Гарна жінка, виходячи заміж, обіцяє щастя, погана – чекає його.
Ключевський.

Головний ворог кохання – байдужість, а не ненависть.
Льюїс.

Гримучі і очкові змії схожі на жінок: чим старіша і некрасивіша, тим вона безпечніша, і чим красивіша і молодша – тим отрута її згубніша.
Брем.

Дівчата ще за ляльками так часто говорять кохаю, як дячки амінь, ні трохи не розуміючи, що це значить.
Бестужев–Марлінский.

Дівчино-горлице! Шкода твого кохання,
Шкода ночей без сну, зітхання, сумовання,
Живу я розумом, а серце тихо спить.
Минули любощі; душа моя жадає

Кохання іншого.
Глянь, крале, на орла,
Як вітром на його від півночі бурхає,
А він дзвенить пером, Зевесова стріла.

Пантелеймон Куліш
“Шуканне-викликанне”, 1893

Дівчино-серденько! Ти, мов рожевий цвіт
Напрочуд кожному пишаєшся красою.
Хто раз тебе уздрить, забуде цілий світ
І мимохіть услід полине за тобою.

Та знай: краса твоя непевна, як туман
Минуть літа – і що ж? Погаснуть очі-зор:
Змарніє личенько, зігнеться пишний стан
І зникне навіть тінь краси…

Memento mori!
Микола Вороний
“Memento mori”, 1899

Де розрахунок, там немає і тіні кохання.
Нарєшний.

Де кохання – там і сльози.
Сайкаку.

Де кохання, там і Бог.
Лев ТОЛСТОЙ

Десь на дні мого серця
Заплела дивну казку любов.
Павло Тичина
“Десь на дні мого серця…”, 1914

Для людини, що кохає, весь всесвіт зливається в коханій істоті.
Берне.

Досконала жінка є більш високий тип людини, ніж досконалий чоловік, але й щось значно рідкісніше.
Фрідріх Ніцше.

Досягнувши кінця того, що слід знати, ти опинишся на початку того, що слід відчувати.
Джейран.

Енея так вона любила, –
Що аж сама себе спалила, –
Послала душу к чорту в ад.
Іван Котляревський
“Енеїда”, 1798

Жінки, гідні нас, кращі за нас.
Шеремет.

Жінки, по суті, ближчі до ідеалу людини, ані ж чоловіки.
Гумбольт.

Жени кохання хоч у двері, воно влетить у вікно.
Козьма Прутков

До раю доходять тільки ті, хто не кидає своїх друзів.

По довгій, кам’янистій, виснажливій дорозі йшла людина з собакою. Йшла вона собі йшла, втомилася, собака теж утомився. Раптом перед ними – оазис! Прекрасні ворота, за огорожею – музика, квіти, дзюркіт струмка, словом, відпочинок.
- Що це таке? – запитав мандрівник у вартового.
- Це рай, ти вже вмер, і тепер можеш ввійти і відпочити по-справжньому.
- А є там вода?
- Скільки завгодно: чисті фонтани, прохолодні басейни…
- А поїсти дадуть?
- Усе, що захочеш.
- Але з мною собака.
- Шкодую, але з собаками не можна. Його доведеться залишити тут.
І мандрівник пішов далі. Через якийсь час дорога привела його на ферму. Біля воріт теж сидів вартовий.
- Я хочу пити – попросив мандрівник.
- Заходи, у дворі є колодязь.
- А мій собака?
- Біля колодязя побачиш поїлку.
- А поїсти?
- Можу почастувати тебе вечерею.
- А собаці?
- Знайдеться кісточка.
- А що це за місце?
- Це рай.
- Як так? Сторож біля палацу неподалік сказав мені, що рай – там.
- Бреше він. Там пекло.
- Як же ви, у раю, це терпите?

- Це нам дуже корисно. До раю доходять тільки ті, хто не кидає своїх друзів.

“Вартість”. Сучасна притча.

- Прошу, не стійте тут і не витрачайте на мене свого часу. Нічого доброго в мені немає. Я огидна для всіх і для себе самої!!!

Зустрівши священика, який запрошував її на зустріч групи молоді, дівчина давала волю своєму роздратуванню. Зі злістю й гіркотою вона викидала із себе все те, що їй самій у собі не подобалося.

- Я дуже приземлена, зверхня й нецікава, у мене нестерпний характер і я зі всіма конфліктую. Ніхто насправді не бажає зі мною зближуватися. Заздрю своїм подругам, у сім’ї теж усіх дратую. І що мені робити на білому світі!

Священик поглянув на неї, і після хвилинної мовчанки сказав: “Чи знаєш, що у тебе прекрасні зелені очі?”

Дівчина оторопіла від несподіванки й замовкла.

Це був перший крок.

* * * * * * * * * *

Одна жінка мала дуже негарне, як сама вважала, покривало на ліжко.

Купила його в магазині вживаних речей всього за 20 гривень, бо була на той час у важкій фінансовій скруті. Кожного дня, застеляючи своє ліжко, з великим незадоволенням розправляла це покривало.

Так тривало до тих пір, поки одного разу випадково, гортаючи каталог продажу товарів поштою, побачила таке саме покривало, що й у неї. Його пропонував відомий стиліст, майстер інтер’єрів. Коштувало воно 1200 гривень.

З тих пір, відколи дізналася про справжню ціну покривала, змінила своє ставлення до цієї речі.
Якої б поганої думки ми не були про самих себе – в очах інших маємо велику цінність.

Є люди, які не знають наскільки важливим є те, що вони живуть.
Є люди, які не знають як багато для інших важить сама їхня поява у чиємусь житті.
Є люди, які не знають скільки радості дарує іншим їхня привітна усмішка.
Є люди, які не знають яким добром для інших є їхня близкість.
Є люди, які не знають наскільки б біднішими інші почувалися без них.
Є люди, які не знають, що вони – дарунок небес.
Але могли б знати, якби ми їм про це розповіли.